Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 лютого 1929 (четвер)

Галичина. Метеорологи констатували небувалі морози. Температура повітря впала до – 35 градусів. Відзначалися чисельні випадки обморожування людей, ушкодження залізничних колій, що призвело до перебоїв руху. Львівський магістрат розпорядився розводити на вулицях міста великі вогнища для зігрівання перехожих. Такі вогнища були влаштовані на Площі Ринку та на Гетьманських Валах. Тимчасово припинили свою роботу школи та інші дитячі заклади.
Діло. – 1929. — 10, 14 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0