Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 лютого 1929 (неділя)

Харків, м. Навесні на адреси найбільших заводів України, на ім’я голови ОДПУ СРСР В.Р.Менжинського та секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна надійшов анонімний лист, автор якого критикував ДПУ УСРР за поширені „велику сімейщину”, „бюрократизм, утиски, свавілля і безправ’я співробітників”, широко розвинуті серед начальницького складу пияцтво, злочинність, барахольство та ін. Виявленого автора анонімки – співробітника О.В.Фоміна відправлено до концтабору.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. – К., 2002. —С.143-145;Шаповал Ю., Пристайко В., Золотарьов В. ЧК–ГПУ–НКВД в Укра

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0