Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 вересня 1940 (субота)

РНК СРСР видав постанову «Про відомчі журнали і бюлетені». Констатувалися недоліки у роботі журнальних видань, зокрема «надмірна роздутість» журнальної мережі, низька якість вміщуваних у журналах матеріалів, невиправдано високі державні дотації на їх видання, перетворення багатьох видань на «джерела побічного доходу вузького кола «штатних» авторів», брак кадрів, у тому числі відповідальних редакторів(у 86 з 159 загальної кількості журнальних видань); визначалася система заходів, спрямована на подолання недоліків.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 25. — Ст.611.