Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 квітня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. РНК СРСР видав постанову „Про зміну постанови Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 15 січня 1927 р. про заходи для боротьби з прогулами”. Затерджено наступний виклад ст.3 вищезазначеної постанови РНК СРСР: „ 3. Страхові каси мають право не видавати допомоги по тимчасовій недієздатності за перші три дні тимчасової недієздатності, що наступила внаслідок гострого сп’яніння або дій, спричинених гострим сп’янінням (бійки, поранення і т.п.)”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 26. —Ст.236.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0