Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня 1928 (п’ятниця)

Олександрівка, с. Первомайської окр. Виявлено листівку: “Шановні товариши, у нас 10 років існує совіцька влада, і ми бачимо, що за цей час її існування нам, трудящим, немає ніякої користі, а одне лише – грабують нас, нашу Україну, та знущаються над нами. Товариші, геть комуну, геть совіцьку владу, геть кацапів, грабіжників з України, ми зможемо самі керувати своєю Україною. Товариші, селяни і робітники, готуймось до повстання, не сьогодні, то завтра, добувай свою поржавлену зброю та опоряди її як слід, і будь напоготові до заклику повстання”.
«Совершенно секретно»: Лубянка – Сталину о положении в стране (1922-1934 гг.). – М., 2002. — Т.6 1928 г. – С.300.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0