Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 червня 1928 (четвер)

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про зміну, в зв’язку з виданням постанови Президії Центрального виконавчого комітету Союзу РСР від 23 квітня 1928 року „Про святкові дні, присвячені дню Інтернаціонала, та про окремі дні відпочинку”, узаконень УСРР про умови вживання допомічної найманої праці в селянських господарствах, про умови праці домових робітників (робітниць) і про учеництво у кустарів і ремісників у промисловій кооперації та в трудових артілях”. Встановлювався порядок надання вищезазначеним категоріям працівників вільних від роботи днів: 1 і 22 січня, 12 і 18 березня, 1 і 2 травня, 7 і 8 листопада та в окремі дні відпочинку.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 15. — Ст.137;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 26 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0