Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 липня 1928 (вівторок)

Москва, м. РВР СРСР видано таємну директиву №065652/сс про вилучення з армії “класово-чужих елементів”; приурочити операцію пропонувалося до періоду загального призову та звільнення; вилученню підлягали наступні особи (“елементи”): соціально-чужі за походженням (діти попів, колишніх жандармів, поліцейських), які зарекомендували себе з різко негативного боку по службі і по впливу на оточення, а також особи, які перебували раніше від шести і більше місяців у місцях ув’язнення за кримінальні злочини; “явно куркульські”, батьки яких позбавлені виборчих прав; з числа заможних, котрі упродовж останнього часу “виявили себе активними і свідомими провідниками класово-чужих впливів і зовсім не піддавалися перевихованню”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 1. Май 1927 – 1929. — М., 1999. — С.800.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0