Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

31 березня 1925 (вівторок)

Харків. Президія ВУРПС ухвалила проект положення про нові нормативи квартирної плати, переданий на затвердження РНК УСРР. Квартирна плата та плата за комунальні послуги не мала перевищувати 15% від середнього рівня заробітної плати робітників, а збільшення квартирної плати не могло перевищувати 50% старих нормативів квартирної плати. Крім того, частина осіб вільних професій, які раніше дорівнювалися до нетрудового елементу, була прирівняна до робітників і службовців. Для кустарів, які не використовували найманої праці, ставки квартирної плати не мали сягати вищої межі, встановленої для працюючого населення, а для безробітних і родин червоноармійців – 50% нижчої ставки для робітників і службовців даної місцевості.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 31 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7