Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 квітня 1925 (середа)

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову “Про реорганізацію Наркомосу УСРР”, згідно з якою система Головних комітетів у структурі наркомату (Головсоцвиху, Головпрофосу, Головполітосвіти) реформувалася у відповідні управління з єдиним керівництвом і відповідальністю завідуючих перед колегією Наркомосу. Крім того, при колегії Наркомосу організовувався Державний науково-методологічний комітет і відповідні комітети – при головних управліннях. Головний науковий комітет реорганізовувався в управління науковими закладами, Центральне управління друку – в управління справами літератури та видавництва. Крім того, створювалася об’єднана ревізійна комісія НКО для контролю за діяльністю його органів, що працювали на засадах госпрозрахунку.
ЗУ України, Харків, 1925, Від. І, № 20, Ст. 142.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7