Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 квітня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило проект постанови Агітпропу ЦК про ставлення до українських художніх груп. Наголошувалося на необхідності організації марксистської критики і бібліографії, яка викривала б недоліки та політичні ухили, як серед письменників „Гарту”, так і серед інших літературних угруповань. Зазначалося, що жодна з літературних організацій, у тому числі й „Гарт”, не мала права на одноосібне представництво КП(б)У в галузі художньої літератури та монопольне проведення лінії правлячої партії в цій сфері. Спілці пролетарських письменників „Плуг” пропонувалося створювати осередки лише там, де були партійні організації, спроможні керувати роботою цих осередків. Визнавалася передчасною організація єдиного всеукраїнського центру пролетарських письменників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 57.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7