Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 квітня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про заходи здіснення резолюції пленуму ЦК КП(б)У про українізацію. Визначено заходи українізації партійного апарату: організацію курсів української мови для партпрацівників різного рівня; висування на керівну роботу робітників і селян українців; українізацію ЛКСМУ та засобів друку, здійснення контролю з боку партійних та урядових органів за виконанням цих заходів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 60 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7