Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 квітня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про контингент єдиного сільгоспподатку. Було ухвалено не наполягати на постановці питання про єдиний сільгоспподаток на пленумі ЦК РКП(б). Наркомфіну доручалося наполягати на контингенті 1925/26 р. в 60 млн. крб. для УСРР, враховуючи недоїмку податку попереднього року. У випадку відхилення цієї пропозиції радянськими органами, пропонувалося порушити це питання перед ЦК РКП(б). Зважаючи на те, що по заяві Наркомфіну з недобору в 2 млн. 700 тис. пудів, що залишався за лісостепом (Волинська, Київська, Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії) з минулого року, було можливим отримати не більше 600-700 тис. крб., пропонувалося просити Політбюро ЦК РКП(б) про зниження недоїмок сільгоспподатку за 1924/25 р. для України на 2 млн.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 61 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7