Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 червня 1925 (середа)

Харків. Відбулася Всеукраїнська конференція лікнепу. Прибули губернські та окружні інспектори лікнепу, а також завідувачі дослідно-показовими школами. Порядок денний: про чергові завдання партії та радянської влади на селі; про наслідки та перспективи роботи з ліквідації неписьменності, про роботу Товариств сприяння лікнепу ім. Леніна та про роль громадськості в ліквідації неписьменності, про форми та методи боротьби з неписьменністю та її рецидивами, а також інші питання.
Коммунист, Харьков, 1925, 10 июня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7