Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 липня 1925 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про збут промислової продукції та підготовку до осінньої сівби. Ухвалено заходи поліпшення постачання села промисловими товарами шляхом вдосконалення роботи кооперативних та державних торгових закладів, розвитку кустарної та державної промисловості. Визнано необхідним встановити тверду номенклатуру завозу імпортних товарів в Україну, для чого домагатися включення представника УСРР до складу комісії, що проводила закупку споживчих товарів за кордоном, а також законтрактувати товари широкого селянського споживання в трестах союзного та республіканського підпорядкування. Вирішено порушити перед союзними органами питання про організацію в степовій смузі лісних складів для збуту лісу під час реалізації врожаю. Запропоновано домагатися участі УСРР в надзвичайних фондах. Наголошено на невигідності становища українського ринку за травневим індексом, за яким купівельна спроможність карбованця в УСРР була нижчою на 12%, порівняно із загальносоюзною.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 6 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7