Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 грудня 1925 (субота)

Відбулася нарада секретарів райвиконкомів і начальників міліції за наслідками обстеження діяльності сільрад у зв’язку з підготовкою до нових виборів. За наслідками обстеження виявлено факти систематичного позбавлення селян виборчих прав “за волинку”, “за образу голови сільради”, “за головотяпство”, “за погане поводження з жінками” й т. ін. Причому представники сільських рад не могли розтлумачити членам комісії, який сенс вони вкладали в звинувачення “волинки”, а “головотяпство” тлумачили як критику діяльності голів сільрад під час обговорення їхніх звітів. Нарада запропонувала членам виборчих комісій звернути особливу увагу на правильне складання списків виборців і попередження випадків самочинного позбавлення виборчих прав селян з боку представників місцевої влади.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 19 грудня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7