Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 січня 1919 (субота)

Станіславів. Сесія УНРади ЗУНР затвердила уряд — Державний секретаріат: голова й секретар фінансів, торгівлі і промислу – С.Голубович, секретар внутрішніх справ — І.Макух, зовнішніх справ — В.Панейко, військових справ — Д.Вітовський, земельних справ — І.Мартинець, освіти і віросповідання — А.Артимович, судівництва — О.Бурачинський, шляхів, пошти і телеграфу — І.Мирон, громадських робіт — М.Козаневич. Сесія обрала Виділ — розпорядчий орган УНРади: президент Є.Петрушевич, заступники президента — Л.Бачинський, С.Вітик, О.Попович, А.Шмігельський, члени —А.Горбачевський, Г.Дувіряк, М.Новаківський, Т.Окуневський, С.Юрик.
Кугутяк М. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). — Т. 1. – Київ-Івано-Франківськ, 2002. — С. 101-102; Довідник з історії України. — С. 929–

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7