Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7–13 січня 1919 (вівторок–понеділок)

Житомир. Хвиля єврейських погромів у місті та навколишніх містечках. 4–5 січня в результаті повстання проти Директорії влади перейшла до більшовицької ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. 7 січня українські війська отамана Палієнка придушили повстання, відтіснили збільшовичені частини за межі міста. Після цього розпочався погром, в якому крім козаків брали участь також мешканці Житомира.
Сергійчук В. Погроми в Україні: 1914–1920. — К., 1998. — С. 191–193; Вістник державних законів УНР. — Вип. 13. — 1919. — 13 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7