Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10–12 січня 1919 (п’ятниця–неділя)

У Києві відбувся УІ з’їзд Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), на якому були присутні 35 делегатів з вирішальним і 26 з дорадчим голосом. В центрі уваги роботи з’їзду стояло обговорення питання про форму державної влади в Україні. До єдиної думки партія не дійшла. Через різницю у поглядах 10 січня від партії відокремилась її ліва частина — фракція незалежних (А.Драгомирецький, М.Авдієнко, М.Ткаченко, Ю.Мазуренко, А.Пісоцький), яка утворила окрему партію — УСДРП (незалежних).
Робітнича газета. — 1919. — 14, 19, 21, 29, 30 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7