Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 січня 1919 (п’ятниця)

Київ. Затвердження Директорією закону про утворення Української республіканської капели. Було асигновано кошти на її формування, утримання та подорож до Західної Європи. За штатним розкладом до постійного складу капели мало входити 113 осіб. Головним диригентом затверджено О.Кошиця. Персональний склад капели обирався на конкурсній основі. Умовами вступу були: визначні голосові дані, знання нот, українська свідомість та активність.
Вісник державних законів для всіх земель УНР. — 1919. — 18 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7