Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 січня 1919 (неділя)

Київ. Затвердження Директорією УНР постанови про відкриття учительських семинарій у Козельці на Чернігівщині та в Хоролі на Полтавщині. Цією ж постановою Київська міська українська учительська семинарія та Немиринецька учительська семінарія ім. Б.Грінченка Бердичівського земства були взяті на державні кошти, на їх утримання асигновано 878 048 крб. Також Директорія УНР затвердила постанову про відкриття учительських інститутів у Житомирі, Єлисаветграді та учительської семінарії в Мерефі на Харківщині, асигнувавши на їх утримання 816 233 карбованців.
Вістник державних законів УНР. — 1919. — Вип. 9. — 20 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7