Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 січня (31 грудня ст ст) 1916 (четвер)

Одеса. Головний Начальник Одеського Воєнного Округу і Генерал-губернатор Ебєлов видав обов’язкову постанову № 18415, якою перевізникам заборонено відмовлятися везти пасажирів, а також грубо поводитися з пасажирами і вимагати від них оплати понад встановлену таксу. Штраф – 3 тисячі рублів, або 3 місяці тюремного ув’язнення. Згодом вийшли аналогічні постанови про заборону вивозу свинини, ячменю, цукру (№ 2201 від 14 (1) лютого 1916), підвищення готельних цін.
Херсонские губернские ведомости. – 1916. – № 4, 13 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7