Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 лютого 1919 (понеділок)

Вінниця. Затвердження Директорією закону про утворення посади Наказного отамана, у функції якого входило безпосереднє ведення військових операцій, командування Дієвою армією, тоді як Головний отаман С.Петлюра мав здійснювати загальне керівництво усіма збройними силами республіки. Наказним отаманом призначено генерала О.Грекова.
ЦДАВО України. Ф.1092. — Оп.6. — Спр.2. — Арк. 10–11; 34; Вістник державних законів УНР. — Вип. 16. — 1919. — 2 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7