Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 лютого 1919 (четвер)

Ходорів. Зустріч головного отамана С.Петлюри з комісією Антанти на чолі з генералом М.Бартелемі, що прибула на переговори про розмежування Української галицької армії (УГА) і польської армії. За умови визнання Антантою УНР і ЗОУНР й допомоги українцям у боротьбі з більшовиками Головний отаман висловив готовність визнати кордоном між Польщею та ЗОУНР демаркаційну лінію, визначену місією (т. зв. “лінія Бартелемі”). Він також переконував мирну делегацію ЗОУНР пристати на ці умови.
Українська Ставка. — 1919. — 5 березня; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 168-169.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7