Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Львів. Генерал Бартелемі в ультимативній формі заявив українцям про встановлення демаркаційної лінії між воючими сторонами по східній межі Львівського, Перемишлянського і Бібрського повітів і далі по р. Стрий. У результаті Львів і Дрогобицького–Бориславський нафтовий басейн залишалися у складі Польщі. У противному разі генерал погрожував запрошенням на територію ЗОУНР корпусу генерала Галлера. Українська делегація у складі О.Бурачинського, С.Витвицького і М.Лозинського відкинула пропозиції місії.
Довідник з історії України. — С. 61; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 169.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7