Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Початок березня 1919

Варшава. На пропозицію представників Польщі в Парижі Скарбека і Адама польський сейм неодноразово зазначав у своїх постановах, що український національно-визвольний рух — це більшовизм, з яким країнам Заходу слід боротися спільно.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 179.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7