Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1–6 березня 1919 (субота–п’ятниця)

Харків. ІІІ з’їзд КП(б)У, який зосередив головну увагу на проблемах відновлення і зміцнення радянської влади в Україні. Були розглянуті питання про ставлення до дрібнобуржуазних партій, про земельну і продовольчу політику, профспілковий рух. З’їзд визнав за необхідне взяти за основу Конституції УСРР Конституцію РСФРР з невеликими змінами у залежності від місцевих умов; провести через з’їзд рад України рішення про встановлення взаємовідносин з братськими радянськими республіками. З’їзд обрав ЦК КП(б)У із 15 членів і 6 кандидатів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. — Т. 1. — К., 1976. — С. 44–54.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7