Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 квітня 1919 (субота)

Рівне. Уряд УНР видав прокламацію, де заявив, що буде боротися “з порушенням громадського порядку, викриватиме і суворо каратиме заводіяк, злочинців та погромників”. Це був перший урядовий документ, спрямований на захист єврейського населення. Наступного дня командування українських військ видало наказ про арешт та віддання під трибунал усіх вояків, що підбурювали козаків брати участь у погромах.
Гунчак Т. Симон Петлюра і євреї. — С. 18.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7