Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 квітня 1919 (понеділок)

Київ. Опубліковано відозву голови РНК УСРР Х.Раковського до повітових і волосних виконкомів Київщини. Поява документу була викликана сплеском селянсько–повстанського руху у Київській губернії. Відозва закликала селян не брати участі у повстанських загонах, які організують агенти Петлюри; вони розпускають брехливі чутки про пограбування селянства та вивіз зерна до Росії. У відозві стверджувалося, що радянська влада захищає інтереси українських трудящих.
Боротьба. — 1919. — 15 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7