Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14–15 квітня 1919 (понеділок–вівторок)

Дрогобич. Збройний виступ під проводом КПСГ і соціал-демократа С.Вітика проти політики президента Є.Петрушевича і уряду ЗОУНР. Місцева військова частина відмовилася йти на фронт на вимогу командування. Ввечері 14 квітня вояки заарештували старшин, захопили військовий комісаріат, в’язницю, міську управу, пошту й залізничну станцію. На ряді підприємств, в окремих військових підрозділах утворили ради. Після прибуття 15 квітня до Дрогобича 3-го куріня УСС повстанці розбіглися.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 466-467; Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 23.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7