Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 квітня 1919 (четвер)

Рівне. Затвердження Директорією УНР закону про єврейське громадське самоврядування, за яким на основі загального, рівного, прямого та таємного виборчого права мали обиратися Єврейські громадські ради (ЄГР), що прирівнювалися до міських громадських самоврядувань. У їх відання переходили єврейські просвітні, благодійні, санітарні та ін. установи з усім майном. Вони отримали право збирати податок зі спадщини, брати частину коштів з державних податків.
Вістник державних законів УНР. — 1919. — 24 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7