Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 квітня 1919 (вівторок)

Рівне. Заколот отамана В.Оскілка — невдала спроба державного перевороту. Напередодні, 28 квітня головний отаман С.Петлюра своїм наказом зняв з посади командувача Волинською групою армії УНР отамана Оскілка та призначив на його місце полковника Желіховського. Оскілко, підтриманий самостійниками, виступив проти соціалістичного курсу уряду Б.Мартоса й С.Петлюри. Змовники намагалися оголосити Оскілка головним отаманом, але армійські частини відмовились йому підкорятись.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції — С. 151–152; Робітнича газета. — 1919. — 1 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7