Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 липня 1919 (четвер)

У Катеринодарі головнокомандуючий Збройними силами півдня Росії А.Денікін видав т. зв. “Московську директиву”, за якою білі армії розпочинали загальний наступ на Москву. Добровольчій армії генерала В.Май–Маєвського належало вийти на лінію річок Дніпра і Десни, захопити Київ та забезпечити напрямок Курськ—Орел—Тула. Третій корпус генерала М.Шіллінга мав взяти під контроль південь України.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 15.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7