Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 вересня 1919 (п’ятниця)

Київ. Група професорів Київського державного українського університету відвідала попечителя Київського учбового округу проф. Є.Спекторського. Йшлося про фінансове становище університету, повністю позбавленого державної допомоги. Було вирішено звернутись до Особливої наради з клопотанням, задля цього підготувати меморандум з відомостями про навчальний заклад, у якому на той час нараховувалося біля 2 тис. студентів та 100 викладачів.
Рада. — 1919. — 8(21) вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7