Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17–20 жовтня 1919 (п’ятниця–неділя)

Єврейський погром у Києві. Після невдалої спроби червоних захопити місто серед населення поширилися чутки, начебто євреї допомагали більшовикам і стріляли в спину добровольцям. Погромні настрої за підтримки частини киян і мовчазної санкції начальства вилилися у “великий київський погром” з численними жертвами. Їх кількість склала більше 300 людей.
Іванис В. Симон Петлюра — президент України. — К., 1993. — С. 200. Примітка: В документі, наведеному у збірнику В.Сергійчука “Погроми в Україні

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7