Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 листопада 1919 (субота)

Проскурів. Захоплення міста білогвардійцями. Є протирічиві відомості щодо трофеїв, захоплених останніми у місті. Так, прем'єр-міністр І.Мазепа стверджував, що "ні один вагон з державними цінностями... не був розбитий, ні одна гривня з державної скарбниці не була втрачена". У документах Російського державного (РДВА) зафіксовані факти грабунку місцевими жителями вагонів з цінними паперами, грошима, дорогоцінностями та продовольством. 37 вагонів з найбільш цінним майном (ротаційні машини, бланки для друку українських грошей, не повністю готові банкноти тощо) були відправлені до Одеської контори Державного банку. військового архіву (
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С.315-316; РДВА. Ф. 40144. — Оп. 1. — Спр. 3. — Арк. 2 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7