Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 грудня 1919 (понеділок)

Найвища Рада Паризької мирної конференції прийняла "Декларацію Верховної Ради союзних і об'єднаних держав з приводу східного кордону Польщі", який мав проходити по "лінії Керзона": від Гродно на Ялівку-Немирів-Брест-Литовськ-Дорогуськ-Устилуг, на схід від Грубешова через Крилув і на захід від Рави-Руської та на схід від Перемишля до Карпат. Вона залишала за Польщею значну частину українських етнографічних територій — Посяння, Підляшшя, Холмщину й Лемківщину.
Довідник з історії України. — С. 296.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7