Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 січня 1922 (середа)

Харків. Українська економічна рада постановила створити комісію під головуванням уповноваженого Наркомпраці Рейхеля по поверненню робітників із Донбасу та їх використанню. Вирішено повертати з Донбасу насамперед робітників, які прибули з врожайних губерній. З числа прибулих з голодуючих губерній дозволено утримувати тільки кваліфікованих працівників, зокрема, будівельників. Робітників, яких не було можливим використати у Донбасі, пропонувалося перевезти у врожайні губернії. Для цього ухвалено створити евакуаційну комісію при ЦК Допомоги голодуючим при ВУЦВК. Комісія мала вирішувати, куди спрямовувати і як забезпечувати евакуйованих робітників. Робітників, які мали намір виїхати самостійно, дозволялося відправляти із дотриманням діючих обмежень, попереджаючи, що вони мали забезпечувати себе самостійно, не вимагаючи допомоги від держави.
Коммунист, Харьков, 1922, 18 января.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7