Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 січня 1922 (понеділок)

За даними волосних комісій по постачанню Донбасу при управліннях Наркомпроду, за перші 9 діб лютого до Донбасу прибуло продовольчих і фуражних вантажів: 286 вагонів зерно-хліба, з них 182 – на потреби Центрального правління кам’яновугільної промисловості (ЦПКП), 44 – Центральному правління важкої індустрії (ЦПВІ), 60 – для підприємств інших трестів, та 163 вагони об’ємфуражу і 3 - м’яса. Ще 195 вагонів зерно-хліба, призначених для ЦПКП, знаходилося в путі.
Коммунист, 1922, Харьков. 15 января.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7