Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 лютого 1922 (п’ятниця)

Харків. Президія комітету Всеукраїнської центральної торговельної біржі застосувала заходи щодо оживлення роботи біржових зборів. Маклерам було поставлено за обов’язок відвідувати підприємства і трести для з’ясування попиту й пропонування. Вирішено збирати прейскуранти всіх підприємств, закладів і трестів для видання бюлетенів біржі, на перший час обмежуючись інформацією про ціни 2-3 рази на тиждень. Крім того, визнано необхідним організувати мережу кореспондентів біржі на місцях. Поставлено за мету, щоб усі угоди укладалися на біржі.
Коммунист, Харьков, 1922, 24 февраля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7