Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 березня 1922 (п’ятниця)

Харків. Південбюро профспілки працівників мистецтв і освіти постановило з метою активізації участі членів профспілки у ліквідації неписьменності делегувати представників губвідділів у місцеві комісії по ліквідації неписьменності; мобілізувати всіх безробітних працівників освіти на 6 годин, а тих, що працювали – на 2 години щоденно для викладання у спеціальних школах ліквідації неписьменності.
ЦДАВО України, ф. 2717, оп. 1, спр. 3, арк. 9.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7