Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 травня 1915 (середа)

В кімнаті читальні “Просвіти” у Відні відбулося перше засідання Загальної Української Ради, в яку була перетворена Головна Українська Рада, створена при початку війни. Відповідно до своїх організаційних засад ЗУР виступала як головна репрезентація всього українського народу на час війни. До її складу увійшли 25 представників українських політичних партій Галичини, 6 – Буковини і 3 – від російської України в особі 3-х представників Союзу визволення України, які отримали право голосу у справах дотичних до інтересів всього українського народу. У справах австрійської України ЗУР виступала як найвища і єдина репрезентація українського населення. Головою ЗУР обрали К.Левицького, заступниками – М.Василька, Є.Петрушевича, Л.Бачинського, М.Ганкевича, секретарями – Л.Цегельського, І.Семаку, О.Назарука, В.Темницького.
Діло. – 1915. – 8 травня. – Ч. 18. – С. 2.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7