Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 березня 1922 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про надання в розпорядження Подільського особливого продовольчого комітету (опродкомгубу) збройної сили для посилення збору продподатку. Особисто Мініну доручалося терміново з’ясувати з військовим командуванням питання про надання Подільському опродкомгубу військових частин. У випадку позитивного вирішення питання, І. Лобачьову пропонувалося зв’язатися з В. Порайко та Гольбергом для того, щоб вказати їм на необхідність суворої обережності при застосуванні військової сили, щоб не створювати на Поділлі настроїв, сприятливих для вторгнення петлюрівських банд.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 53.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7