Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 квітня 1922 (п’ятниця)

Харків. Українська економічна рада запропонувала Українському евакуаційному комітету (Укреваку) розподілити у врожайних губерніях усіх утікачів від голоду і переселенців, що знаходилися на залізничних станціях. Питання про їх перевезення мало погоджуватися з відділами шляхів сполучення. Все медичне обладнання і медикаменти, що знаходилися в розпорядженні Укреваку, мали передаватися Наркомздоров’ю для боротьби з холерою.
Коммунист, Харьков,1922, 21 апреля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7