Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 квітня 1922 (вівторок)

Проведено реорганізацію Головукркустпрома (Головного управління в справах кустарної і дрібної промислової кооперації України). Головукркустпром перетворено в Укркустторг (Головне управління по заготівлі і збуту кустарних виробів). За останнім залишено торговельні повноваження, а компетенцію догляду та регулювання кустарним виробництвом покладено на виробничо-технічний відділ Української ради народного господарства. Реєстрацію та перлюстрацію організацій кустарів передано до Головкооперкому (Головного кооперативного комітету при РНК УСРР). Відповідні зміни започатковано на місцях. У Києві та Катеринославі створено крайові комітети.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 25 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7