Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 липня 1922 (середа)

Начальник Південно-Західного округу шляхів сполучення видав наказ про санітарні норми перевезення пасажирів та їх медичне обслуговування. На вузлових станціях встановлювалося чергування медичного персоналу в медпунктах. У поїздах влаштовувалися вагони-ізолятори для інфекційних хворих, а також спеціальні вагони для жінок з дітьми. На кінцевих станціях усі вагони підлягали дезинфекції. Під час посадки пасажирів провідники мали забезпечити завантаження вагонів згідно із встановленими нормами. Для товарних вагонів така норма дорівнювалася кількості 30 осіб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7