Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 липня 1922 (понеділок)

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про надзвичайні сесії військових відділів губернських трибуналів”. Визначено, що в місцевостях, яким загрожував бандитизм, і в прикордонних губерніях присуди по справах, слідство за якими проводилося органами ДПУ, мали відбуватися на надзвичайних сесіях військових філій губернських ревтрибуналів за участю голів губернських відділів ДПУ з губернським прокурором і заступником голови губернських виконкомів.
ЗУ України, 1922, № 31, Ст. 379.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7