Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 вересня 1922 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про з’їзд Наркомпоштелю та заяву Семенова про те, що реорганізація цього наркомату проведена без погодження з українським урядом і фактично призводила до скасування Наркомпоштелю РСФРР в Україні, а також стосовно того, що діяльність уповноваженого Наркомпошлелю в Україні, проведена без ретельної ревізії, була визнана представниками Наркомпоштелю РСФРР незадовільною. Ухвалено запропонувати делегатам з України Наумову та Дубатову, викликаним на з’їзд поштових працівників поза відповідними республіканськими органами, в порядку партійної дисципліни на з’їзд не їхати. Визнано реорганізацію уповноваженого Наркомпоштелю РСФРР в Україні, проведену поза українським урядом, неприпустимою. Голові РНК УСРР Х. Раковському запропоновано, по-перше, разом із секретаріатом ЦК КП(б)У скласти з цього приводу мотивований протест до політбюро ЦК РКП(б); а, по-друге, в радянському порядку провести через РНК УСРР ревізію Уповноваженого Наркомпоштелю РСФРР в Україні, викликавши з Москви члена колегії Наркомпоштелю РСФРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 62.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7