Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 жовтня 1922 (субота)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про адміністративно-територіальний поділ УСРР”. Запропоновано з 12 губерній на території УСРР створити 9. Зокрема, об’єднати Одеську й Миколаївську губернії, заснувавши губернський центр в Одесі та надавши об’єднаній губернії ім’я Одеської; приєднати Запорізьку губернію до Катеринославської, встановивши губернський центр у Катеринославі. При розформуванні Кременчуцької губернії її повіти розподілити таким чином: Золотоношський, Кременчуцький і Хорольський приєднати до Полтавської губернії; Черкаський і Чигиринський до Київської, а Олександрійський до Катеринославської.
ЗУ України, 1922, № 44, Ст. 655.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7