Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 грудня 1922 (четвер)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визначило склад членів ВУЦВК в кількості 200 осіб і кандидатів в кількості 50 осіб, причому від кожної губернії мало бути обрано по одному делегату від профспілок, комнезамів, жінвідділу КП(б)У та одному безпартійному. Персональний склад доручалося накреслити комісії в складі Г. Петровського, Д. Лебедя, Ф. Угарова, М. Скрипника та Єрмощенка. Тій само комісії доручалося визначити. скільки членів ВУЦВК слід обрати по губерніях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 103 б – 103 в.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7