Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 квітня 1924 (четвер)

Харків. Друга сесія ВУЦВК VІІІ скликання прийняла постанову “Про споживчу кооперацію”. Запропоновано збільшити чисельність членів споживкооперації. Накреслено заходи її державного стимулювання за рахунок залучення пайових капіталів до кредитування та завдяки спрощенню системи кооперативного управління. Висунуто завдання поліпшення обслуговування споживача шляхом добору товарів необхідного асортименту і якості за цінами нижчими, ніж у приватній торгівлі.
ЗУ України, 1924, Від. 1, № 21-22, Ст. 188.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6